Український тиждень № 1 (425)

Зміст номеру

Потреба раннього пробудження

Україна і далі живе в умовах незавершеної революції. Кількість невдоволених тим, як розвивається країна порівняно з початком Революції гідності, не просто не зменшилася, а, навпаки, лише зростає.

Олесь Олексієнко

Облога Трої та інший новітній «епос» сепаратистів

Внутрішньовидова боротьба в середовищі бойовиків «ЛНР» і «ДНР» у новому році набрала нових обертів: російські «фахівці» й далі усувають малоконтрольованих польових командирів

Денис Казанський

Справи Майдану: чому все так повільно

Незважаючи на саботаж і брак ресурсів, розслідування справ Майдану триває вже півтора року. Втім, до фінішної прямої поки ще далеко

Станіслав Козлюк

Одновекторна Феміда

Велика кількість заарештованих добровольців і патріотів робить відкритим питання про наявність в Україні політв’язнів

Богдан Буткевич

Глибоке європейське занурення

Питома вага ЄС у зовнішній торгівлі України навіть на старті Угоди про асоціацію наближається до половини всіх її обсягів. Однак майже не використаний потенціал співпраці залишає можливості наростити її в десятки разів

Олександр Крамар

Ґульнара Бекірова: «І ті, хто лишився в Криму, і ті, хто поїхав, перебувають у становищі, якому не позаздриш»

Тиждень розпочинає серію інтерв’ю з кримськими інтелектуалами та громадськими діячами, щоб з’ясувати, чим Крим був і є для України, пригадати важливі моменти в історії цього краю, зокрема в історії кримських татар, сформулювати, на чому ґрунтується кримськотатарська ідентичність, окреслити перспективи повернення півострова Україні й те, чим має стати Крим після деокупації. Перше інтерв’ю з істориком, кандидатом політичних наук Ґульнарою Бекіровою.

Анастасія Левкова

Чи має влада план «Б»?

Чи спроможна Україна, а передовсім її правляча еліта, вистояти без західної допомоги

Ігор Лосєв

Дострокові вибори: пасьянс із джокером

Чому більшість політсил прагнуть перевиборів, але їх не буде найближчим часом

Богдан Буткевич

Коли найгірше позаду

У 2016 році українська економіка рухатиметься вгору, поступово набираючи обертів

Любомир Шавалюк

Крим: Блокуємо далі...

Як вирішуватиметься «проблема Криму»? Чи збирається насправді Україна його повертати і яким способом? Чого очікують, врешті, сам Крим і його мешканці в обіймах Кремля у найближчому майбутньому?

Роман Малко

Бойова фантастика з Донбасу

Як війна перейшла зі сторінок книжок у реальність

Денис Казанський

Чи потрібне «так» із країни тюльпанів

Нідерландський референдум стосовно Угоди про асоціацію між Україною та ЄС не стане вирішальним для офіційного Амстердама

Віталій Рибак

Після падіння

Значні девальвації валют не стимулюють експорту сьогодні так, як раніше

The Economist

Нова доба відкриттів

На зміну науковцям — шукачам пригод і слави приходять дослідники, що прагнуть не так підкорити планету, як зрозуміти її

The Economist

Безпілотні спільні авто

Автовиробників лякає перспектива революційних потрясінь у їхній індустрії

The Economist

Шляхетне «сімейство»

Lexus RX покоління 2016 року — це амбітна заявка виробників і відповідь на сміливі очікування потенційних покупців

Олександр Пархоменко

«Ця боротьба, ця кров марно не пропаде...»

Еміграційний щоденник Євгена Чикаленка 1919–1920 років

Володимир Панченко

Гроші для музи

Українська культура потребує рівних, конкурентних і прозорих умов доступу до джерел фінансування

Ганна Трегуб

Мультикультуралізм і одноденність Індонезії

Чому в 250-мільйонній країні не виникає суперечок про «правильні» дати свят

Богдан Логвиненко

За ким дзвонять різдвяні дзвони?

Завершилися Різдвяні свята. Віруючі панівної державної конфесії відзначили Різдво на славу: дзвони, повні храми, хресні ходи центральними вулицями, народні гуляння з гучними піснями.

Лесь Терен

Новорічна ностальгія

Іще від початку грудня в деяких українських ЗМІ з’являлась інформація, мовляв, біглий тиран Янукович та Азаров, котрий очолив «Комітет порятунку України», готуються повернутись у вітчизняний політикум через Донбас.

Станіслав Васін

Стовпи європейського скепсису

В Іспанії, Франції чи Німеччині сприймання України, Майдану та війни в публічному просторі — це суміш «мислення великими категоріями» й спантеличеності. Відповідальність за конфлікт в очах громадськості лежить здебільшого на Росії та Путіні, якого оцінюють зазвичай дуже негативно. Однак частина експертів, дипломатів та політиків вважає ще і Євросоюз винним у «провокуванні» Кремля Угодою про асоціацію, яка виражає нехтування інтересами РФ загалом.

авторські колонки Франсіско де Борха Ласерас

Російська рулетка

Тривав іще один рік війни. Хтось жив у ній, хтось — поза нею, хтось — із неї, хтось — після. Хоча чи буває «після» в повному розумінні цього слова?

авторські колонки Дмитро Крапивенко

Фобія безпеки

Багато років європейці тішилися безпекою і водночас жорстким захистом власного права на приватність. Це, певно, було цілком можливо у часи до сплеску тероризму та приїзду понад мільйона біженців 2015 року — і чималої їх кількості на підході. Сьогодні ця можливість зникла. За дедалі більшої неоднорідності суспільства, ерозії соціальних норм та непропорційно великого відсотка молодих чоловіків серед мігрантів, а також (переважно) невтішного попереднього досвіду їхньої інтеграції необхідно радикально переглянути політику безпеки.

авторські колонки Едвард Лукас

Три історії: джаз, пам’ять, свобода

авторські колонки Леонідас Донскіс

За рибу гроші-1

Усе не просто погано, все дуже погано. Український Майдан парадоксальним чином не покращив стану й статусу української мови в Українській державі, понад те, частково зняв це питання з актуального порядку денного, заганяючи проблему вглиб суспільного підсвідомого, й вона може звідти випірнути в зовсім несподіваному й небажаному вигляді.

авторські колонки Юрій Макаров